Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 117" Дніпровської міської ради


запам'ятати

 




Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта. Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

КРИТЕРІЇ  ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ 

Підготувала заступник директора з НВР: Гатило О.Л.

          Проблема якості і ефективності науково-методичної роботи в загаль­ноосвітніх навчальних закладах стала наріжним каменем у реформуванні освітніх систем. Що таке якість і ефективність у діяльності навчально-виховних закладів і які показники дають змогу їх оцінити?

Аналіз сучасних наукових досліджень і вивчення стану науково-мето­дичної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах дозволили окрес­лити зміни, що відбуваються у її змісті та формах. Науково-методична робота розглядається як  цілісна система діяльності педагогів, що базується на досягненнях педагогічної науки і передового педагогічно­го досвіду та забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності педаго­га, підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу навчально­го закладу загалом, а в остаточному підсумку — поліпшення якості знань учнів, їх вихованості та розвитку. Отже головною, кінцевою метою науково-методичної роботи в навчаль­них закладах  є підвищення ефектив­ності та якості навчання і виховання учнів, підготовка їх до свідомого об­рання професії й активної участі у громадському житті.

Критерії оптимального якісного функціонування системи науково-мето­дичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах:

1.Оптимальне визначення мети і завдань НМР.

2.Висока інформаційна насиченість змісту.

3.Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту НМР.

4.Високий рівень організації НМР.

1. Оптимальне визначення мети і завдань науково-методичної роботи передбачає відповідність  інструктивно-методичним вимогам до її організації, установкам вищих інстанцій, урахування в їх визначенні досягнень і участі в реалізації ідей психолого-педагогічної науки, передового до­свіду, предметних методик, урахування конкретних умов, рівня знань, умінь і навичок педагогічних кадрів, невирішених проблем навчаль­но-виховного процесу в школі.       

Названий критерій визначається такими показниками як забезпечення  єдності цілей, завдань, змісту, форм і методів, організації і кінцевих ре­зультатів науково-методичної роботи. При плануванні наукової методичної роботи на поточний період, керівники, виходячи з наявних проблем, конкретизують загальні цілі. Звертаємо увагу на взаємозв'язок "цілі - за­соби - результат".

Оцінка ефективності науково – методичної роботи за її цілями передбачає ввести такий критерій: рівень усвідомлення цілей науково – методичної роботи всіма учасниками цього процесу.

         2. Висока інформаційна насиченість змісту науково-методичної роботи, її відповідність поставленій меті і завданням. Відображається у рівні  засвоєння педа­гогами і керівниками шкіл основних концепцій перебудови й онов­лення діяльності навчальних закладів і тих знань, які забезпечують їх реалізацію. Практичне визначення цього критерію здійснюється на основі аналі­зу повідомлень і доповідей, виступів членів методичного об'єднання і ка­федр, учасників семінарів і конференцій в усіх формах науково-методич­ної роботи.   

3.Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту науково-методичної роботи. Цей критерій визначається на основі та­ких показників як забезпечення за допомогою обраних форм і методів найповнішого засвоєння педагогами необхідних знань і навиків; доціль­ність співвідношень традиційно-інформаційних (лекції, доповіді, пові­домлення) і активних форм навчання (семінарських і практичних за­нять, ділових і рольових ігор, диспутів і т. ін.); стимулювання самоосвіти; діагностичного підходу при виборі форм і методів роботи з педагогічними кадрами.

4.Високий рівень організації науково-методичної роботи, що передба­чає: відповідність структури науково-методичної роботи кількісному і якісному складу педагогічних кадрів; забезпечення оптимально не­обхідних для вирішення поставлених завдань витрат часу для участі в науково-методичній роботі; забезпечення морально-етичних, на­вчально-матеріальних, санітарно-гігієнічних і естетичних умов; ефек­тивне управління науково-методичною роботою (планування, розроб­лення концепцій і програм, інструктування, облік, отримання зворот­ної інформації); координацію дій усіх організацій, установ, що беруть участь у роботі з педагогічними кадрами; забезпечення наступності між курсовою підготовкою.

  Виходячи з цього можна виділити і такі критерії ефек­тивності науково-методичної роботи:

- кількість матеріальних, часових, кадрових затрат у зіставленні з отриманим результатом.

- зменшення впливу факторів, які знижують якість науково-методичної роботи і раціональне використання ресурсів

         Зміст критеріїв якості і ефективності науково-методичної роботи зу­мовлюється тим, що якість і ефективність будь-якої суспільної системи окремих підсистем визначається ступенем задоволення висунутих вимог до змісту освіти, ступенем впливу всіх її форм на зміст і якість навчаль­но-виховного процесу навчального закладу.

         Надбання відповідних знань ще не засвідчує достатньої підготовки педагогічних кадрів до вирішення поставлених завдань. А відтак їхнє застосування, практична віддача, яка проявляється в якості знань і рівні вихованості учнів, знайшли своє відоб­раження у змісті таких критеріїв:                                                               1. Масовий розвиток творчої активності педагогічних кадрів.

2. Підвищення рівня теоретичної і науково-практичної підготовки педаго­гічних кадрів.

3. Активне застосування засвоєних науково-педагогічних знань і передово­го педагогічного досвіду у практичній діяльності вчителів і керівників навчальних закладів.

4. Підвищення рівня загальної і педагогічної культури педагогічних кадрів.

5. Поглиблення знань учнів, удосконалення їхніх моральних якостей на ос­нові загальнолюдських цінностей.

         Аналізуючи принципову модель управління НМР з педагогічними кадрами, розроблену Гуменюк В.В., до критеріїв науково-методичної роботи відносимо також: стабілізацію і якісне удосконалення відносин між учасниками навчально-методичної роботи; розвиток професійної майстерності педагогів, їх фахова конкурентно-спроможність; підвищення рівня засвоєння школярами учнівських компетенцій тощо.

Таким чином в ході дослідження нами визначені такі критерії ефективності методичної роботи:

-    оптимальне визначення мети і завдань НМР;

-         розвиток професійної майстерності педагогів, їх фахова конкурентоспроможність;

-         підвищення рівня засвоєння школярами учнівських компетенцій;

-         підвищення рівня загальної культури  педагогів;

-         стабілізація і якісне удосконалення відносин між учасниками навчально-методичної роботи;

-         рівень усвідомлення цілей науково-методичної роботи усіма учасниками цього процесу;

-         кількість матеріальних, часових, кадрових витрат у співвідношенні з отриманим результатом;

-         зменшення впливу факторів, які знижують якість науково-методичної роботи і раціональне використання ресурсів.

Для загальної оцінки рівня функціонування системи, якості й ефек­тивності науково-методичної роботи, а також подальшого прийняття від­повідного управлінського рішення доцільно виділити орієнтовний рівень якості і ефективності.

Достатній рівень характеризується повними, глибокими, усвідомле­ними знаннями змісту та форм науково-методичної роботи, позитивним і зацікавленим ставленням до неї, розумінням її значимості у власному професійному зростанні, що виступає внутрішньою детермінантою стій­кої потреби щодо активної участі у науково-методичній роботі; сформованістю творчих здібностей та умінь розробляти інноваційні педагогічні технології та впроваджувати їх.

Середній рівень визначається володінням основними знаннями щодо змісту і форм науково-методичної роботи; частковим усвідомленням зна­чимості науково-методичної роботи в професійному зростанні; ситуатив­ним ставленням до науково-методичної роботи; не повністю сформова­ними вміннями планувати, моделювати, організовувати та контролювати діяльність; здійснювати самодіагностику, впроваджувати інноваційні тех­нології; потреба в науково-методичній роботі не є мотивом, який систе­матично спонукає до активної участі у ній; у науково-методичній роботі педагогічний працівник віддає перевагу традиційним формам, що є свід­ченням недостатньої креативності.

Низький рівень характеризується: слабкими знаннями змісту та форм науково-методичної роботи; відносним визнанням важливості науково-методичної роботи у професійному зростанні педагога; низькою актив­ністю в науково-методичній роботі; наданням переваги науково-мето­дичним формам суто традиційного характеру; педагог не проявляє твор­чості у своїй діяльності; недостатньо усвідомлює необхідність вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, що позначається на якості здійснюваної ним навчально-виховної роботи.

Слід зазначити, що на практиці не існує чіткої межі між цими трьома рівнями, тому характеристика рівнів певною мірою умовна і своєю кінцевою метою має завдання допомогти тим, хто вивчає стан науково-мето­дичної роботи, визначити загальну оцінку її якості та ефективності. При цьому необхідно зважати на те, що жоден із перелічених критеріїв немож­ливо виключити, всі вони відображають характер функціонування та ре­зультативності науково-методичної роботи.

Подобається