Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 117" Дніпровської міської ради


запам'ятати

 




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури

Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови і літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності учнів

ВСТУП

            Відомий мандрівний філософ Г.С. Сковорода вважав, що людина протягом життя має шукати і знайти щастя. Звичайно, школа не знає, де воно знаходиться, але її завдання – підготувати дитину до пошуків, тобто випустити у самостійне доросле життя із належним багажем знань.

      Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни у системі освіти. Учитель, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації. Особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями , нормами демократичної культури.

Тому вважаю, що головна мета школи – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А нова школа – школою творчості та успіху.

             Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам часу. Тому настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити». Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукає до пошуків. На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інтерактивні технології навчання. Саме цим обумовлюється актуальність   проблемного питання над яким працюю упродовж 10 років.

          Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо.

Мета роботи – з’ясувати суть інтерактивного навчання, його переваги в навчально-виховному процесі, звернути увагу на сутність сучасного уроку, зокрема уроків української мови та літератури. Передусім варто з’ясувати переваги інтерактивного навчання, розглянути застосування педагогічних технологій на різних етапах уроку, порівняти застосування різних  методів навчання на уроках української мови та літератури.

         Реалізація інтерактивних технологій на уроках української мови має конкретну мету:  створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність. 

І.  Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови і літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності учнів

 

Мистецтво навчання не в умінні повідомляти,

а в умінні збуджувати, будити, оживляти

                                        (А.Дистерверг).

Яким же має бути сучасний урок? Які його ознаки, чим він повинен відрізнятись від уроків, які ще використовуються зараз у педагогічній практиці, але вже не задовольняють у повній мірі вимоги   навчальних досягнень учнів?
Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим для учнів?  Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставивши її в ситуацію морального вибору й підготувати до самостійного рішення? Досвід   доводить, що може, однак лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології самого  вчителя і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань.

У своїй роботі кожний педагог повинен користуватися такими заповідями :

·        Кожна дитина талановита.

·        Кожна дитина має право на помилку.

·        Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

           Сучасним можна назвати той урок, що побудований на засадах розвиваючого навчання, а також сприяє розвитку в учнів розумових операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між різноманітними фактами, явищами, а також виробленню навичок логічного структурування.
Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії. Такою моделлю навчання є інтерактивне навчання.

Навчаючи школярів мови, учитель повинен забезпечити раціональне змістове наповнення своїх занять.  Організація уроку спирається на інтерактивну технологію, яка сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, покращує якість навчально-виховного процесу.

Термін "інтерактивний" прийшов до нас з англійської і має значення "взаємодіючий". Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: "Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною).

         Погоджуся  з визначенням інтерактивних технологій навчання О. Пометун та Л. Пироженко, які вважають, що інтерактивна технологія передбачає залучення до навчального процесу всіх його учасників, де кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.

        Суть інтерактивного навчання полягає  в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове, колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час такого навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зважені рішення.

      Роль інтерактивного навчання

•    «панацея, що вирішує всі проблеми учбового процесу»

•      суттєве доповнення до системи методів навчання

•      інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності,

•       якісно інший підхід до організації освітньої діяльності.

        Слід визнати, що інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має цілком конкретні та прогнозовані цілі. Одна з таких полягає у створенні комфортних умов навчання, таких, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.

Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального

матеріалу означає, що кожен робить свій особливий індивідуальний внесок,

йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається

це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації  і співробітництва. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

ІІ. Сутність інтерактивного навчання

Інтерактивні підходи до навчання не нові. Вони використовувалися ще в перші десятиліття минулого століття й були поширені в педагогіці та в практиці української школи. Але на початку 30-х років ХХ ст. школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно-орієнтовану, з пасивною стандартизацією і уніфікацією засобів, форм і методик навчання. Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.Сухомлинського, у творчості учителів-новаторів 70-х років (Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є. Ільїна, С.Лисенкової). Однак за радянських часів впровадження інтерактивних технологій окремих педагогів було скоріше винятком, ніж правилом.

       Наприкінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії і практиці американської школи. Дослідження показали, що таке навчання дозволяє збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю.        Результати цих досліджень були відображені у схемі, що отримала назву «Піраміда навчання»:

Лекція – 5% засвоєння

Читання – 10% засвоєння

Відео-, аудіоматеріали – 20% засвоєння

Демонстрація – 30% засвоєння

Дискусійні групи – 50% засвоєння

Практика через дію – 75% засвоєння

  Навчання інших/застосування отриманих знань відразу ж – 90% засвоєння.

Ці дані цілком підтверджуються дослідженням сучасних російських

 психологів. За їхніми оцінками, школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід – 80%, спільна діяльність з обговоренням – 90%, навчання інших – 95%.

       При інтерактивних технологіях навчання акцент зміщується із процесу передачі знань на їх здобуття, тому відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що  знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і умінь, виробленню цінностей, створенню справжньої атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

       Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.

Інтерактивні технології на уроках української мови є важливим складником особистісно орієнтованого розвивального навчання. Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання (інтерактивних технологій) є те, що активним співтворцем навчального процесу стають самі учні. Вони є суб’єктом пізнання. Кожен школяр долучається до групової діяльності. Учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчального процесу. Вони спільно визначають мету діяльності, об’єкт, суб’єкт, засоби діяльності, результати навчання. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, уміють, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистий досвід творчої діяльності.

        Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.                                Досвід   колег свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації та          оптимізації навчального процесу і допомагають  учням оволодіти такими

навичками:

·          аналізувати навчальну інформацію;

·        творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

·        навчитися формулювати власну думку, правильно її висловлювати;

·        доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

·        навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

·        моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення у різні життєві ситуації і переживати їх;

·        вчитися будувати конструктивні відносини у групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв'язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу, знаходити спільне розв'язання проблеми;

· розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Застосовування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки  учителя  та учнів. Вони мають навчитись успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, бути переконливими, толерантними, розуміти інших.

     Основні переваги інтерактивних технологій  навчання:

·          інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінка).

·        інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінка).

·       змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання.

·        учні, які отримують власний досвід вчителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль вчителя і учня в ньому.

·        значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на

вирішення проблеми з дисципліною, педагог сильніше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

·        основним джерелом  мотивації навчання стає інтерес самого учня.

         Які ж сильні сторони інтерактивних методів навчання?   На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

Цікаве твердження В.М. Бехтєрева та М.В.  Ланге , що індивід, працюючи в групі, збагачується, набуває і запозичує в неї те, що він не зміг би набути поза групою.

        Погоджуюся з висновком дослідників О. Пометун та Л. Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності  учнів:

·        інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою);

·     інтерактивні технології колективно-групового навчання — технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

·     технології ситуативного моделювання — побудова навчального процесу за допомогою залучення  учнів до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що

вивчаються;

·     технології опрацювання дискусійних питань — широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

Усвідомивши суть інтерактивного навчання, намагаюся у своїй діяльності,

як учитель української мови і літератури, впроваджувати ці форми і методи роботи.

        Під час вивчення нової теми, на оцінно-смисловому міні-модулі, коли починається первинне осмислення теоретичного матеріалу та виконуються вступні та середні за складністю вправи, застосовую роботу в парах. Ця технологія є найефективнішою на початкових етапах вивчення теми. Технологія роботи в парах дає можливість подумати, обмінятися ідеями із партнером, а потім озвучити свої думки перед класом. Такий вид співпраці учить дітей вести дискусію і унеможливлює ухилення від виконання завдання. Робота в парах розвиває вміння учнів пристосовуватися до роботи в групах.

        На оцінно-смисловому міні-модулі перевірку теоретичних знань, актуалізацію опорних знань, умінь і навичок, підсумок заняття часто проводжу за допомогою технології «Мікрофон». Можливість щось сказати в уявний мікрофон більше зацікавлює учнів, ніж при загальногруповому обговоренні.

        При подальшому вивченні теми, на адаптивно-перетворюючому міні-модулі, коли виконуються завдання підвищеної складності, потрібна колективна праця. Отож використовую роботу у малих та великих групах. У процесі роботи у групах кожен учасник набуває навичок спілкування та співпраці, у нього з’являється відповідальність за свою ділянку роботи.

        Перед написанням контрольної роботи, на системно-узагальнюючому міні-модулі, узагальнення та систематизацію знань із теми проводжу у формі невеличкого мовного турніру, екскурсії, подорожі, адже ігрове закріплення знань менше втомлює учнів, ніж тренувальні вправи, до того ж зацікавлює, інтригує їх.

        Не залишилася поза увагою і робота з обдарованими дітьми. Мною розроблено ряд індивідуальних завдань, які допомагають учням краще підготуватися до олімпіади з української мови і літератури та Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика.        Аналіз результатів занять, на яких застосовувалися інтерактивні технології, засвідчив позитивні зміни в якості знань гімназистів. Зріс інтерес до навчання, на таких уроках їм цікаво, вони реально оцінюють свою діяльність, учаться відстоювати власну думку.

          Основні труднощі у впровадженні інтерактивних технологій пов’язані з

        фаховою готовністю до роботи в нових умовах. Вирішити проблему допомогло вивчення теоретичних праць, які розкривають суть і зміст інтерактивних технологій.

        Упровадження інтерактивних технологій повинно широко застосовуватись у сучасному навчальному процесі. Завдяки цим технологіям, крім здобуття знань, в учнів формується власне світобачення. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де потрібно – обстоювати свою точку зору. А це дуже вадлива риса, потрібна у сучасному інтенсивному світі.

         Отже, інтерактивні технології допомагають легше адаптуватися до високих вимог нинішнього життя.

           Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом  для досягнення тієї атмосфери у класі який сприяє співробітництву на уроці.  Використання інтерактивних форм навчання допомагає    співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою.

ІІІ.   Інтерактивні методи навчання

 Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

         Традиційне тлумачення терміну "методи навчання" є таким: це "упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань".

Інтерактивний метод - це спосіб взаємо­дії через бесіду, діалог. Найбільш ефективні результати при застосуванні ІАМН можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

       На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний "пакет", систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

         Вибір методів навчання зумовлений: цілями навчання; змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області; темпом та терміном процесу навчання; стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога; дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання; рівнем підготовки учнів.

      Досвід дозволяє стверджувати, що при виборі методів взаємодії учасників навчального процесу доцільно зупинитися на інтерактивних методах

навчання, оскільки вони дозволяють створити комфортні умови, за яких кожен

 учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

           Вибір методу залежить від багатьох чинників. Обираючи метод навчання, учитель словесник повинен чітко з’ясувати його основну мету, конкретні завдання, які розв’язуватимуться на уроці. Критерієм ефективності методу є його результативність.

           Інтерактивні методи навчання виступають важливою складовою уроку української мови. Однак на сьогодні відсутня класифікація таких методів. Методи навчання можна класифікувати за різними ознаками. Головне при цьому, як зазначає В. Бондар, не виходити за межі єдиної основи, чітко її дотримуватися за будь-якого підходу до класифікації.  

Оскільки метод є складовою ширшого поняття «технологія навчання» вважаємо доцільним диференціювати інтерактивні методи навчання української мови відповідно до класифікацій інтерактивних технологій. Погоджуюся з висновком дослідників О. Пометун та Л. Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності  учнів:

·     інтерактивні технології колективно-групового навчання  - технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

·     інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою: робота в парах,

карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

·       технології ситуативного моделювання - побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, щовивчаються;

·       технології опрацювання дискусійних питань - широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

        Використовую наступні сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати у  вивченні  української  мови.

           Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкен», «ажурна пилка». Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.

Групові методи:

 . Робота в парах.  Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети.   Робота в парах дає учням  час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед  класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

  Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах.  Найкраще в трійках

проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок.

  Робота в малих групах (Команда).  Мета: вирішення складних проблемних ситуацій, що потребують колективного розуму, набуття навичок у спілкуванні та співпраці застосовуючи наступні прийоми:  «Діалог», «Синтез думок», «Пошук інформації», «Коло ідей», «Спільний проект».

  Акваріум.  Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах.

 ІІ. Інтерактивні технології колективно-групового навчання

       До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу    класу.

Фронтальні методи:

  Велике коло.  Учні  сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. 

  Мікрофон. Це різновид великого кола.  Учні  швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон».

         Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі із  учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів («Мозкова атака», «Акваріум» тощо).

  «Мозковий штурм». Якщо в читель збирається на занятті застосувати даний метод, він повинен чітко усвідомлювати, чому саме цей метод було обрано, і яким чином втілити всі ідеї, які були запропоновані на стадії генерації.

Мозаїка («Ажурна пилка»)

Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми. Дана технологія використовується для створення на занятті ситуації, яка дає змогу  учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. 

 «Дерево рішень»  є технологією розв'язання проблем, яка допомагає   учням проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень шляхом їх обговорення у групах за такою схемою: проблема - варіанти рішень - позитивні і негативні наслідки рішень - найбільш прийнятне рішення - висновки.

  Навчаючи – учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого.

ІІІ. Технології ситуативного моделювання

Гра як інтерактивний метод навчання. Доречно звернути увагу на такі методи, як ділові та рольові ігри, адже саме під час використання методу дидактичної гри спостерігається підвищення інтересу до предмету. Ігри на заняттях допомагають практично застосувати знання.

Гра - це самостійна діяльність, в якій  учні вступають у спілкування з однолітками. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.

ІV. Технології опрацювання дискусійних питань

        Метод ПРЕС. Метод навчає  учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

  Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення

   Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок).

Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в  учнів  навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія. Дискусія – це широке публічне створення якось спірного питання. Аудіовізуальний метод Кожен з методів навчання має певні переваги  і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання.

IV. Інтерактивні  методи   на уроках української

              мови та літератури.  

    Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини - основні завдання, які стоять перед  навчальним закладом. У зв'язку з цим основна мета вчителів-словесників полягає у сприянні   розвиткові учнів, які б уміли змістовно, зв'язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка "володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня   компетентності учнів.

      Процес навчання на уроках  української мови та літератури – це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня.

 Мені імпонує думка  «Ефективно навчати, не зацікавивши, неможливо. Вчитель повинен бути творцем-модельєром кожного етапу спілкування дитини з предметом. Загальновідомий факт: через особистість вчителя дитина або ж любить предмет, або ж залишається байдужою до нього». (З книги Ходанич Л.П., Гнаткович Т.Д., Андрела Л.В. «Урок як форма організації навчання рідної мови: Навчально-методичний посібник для вчителів-словесників»)

         Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які найоптимальніші в кожній окремій ситуації.

     Уроки української мови та літератури, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися  вислухати  думку іншого і вміти аргументувати свою думку. Тому, на  своїх уроках української мови та літератури активно застосовую групову навчальну діяльність – модель організації навчання в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою. У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю н групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

Урок має бути ефективним, оптимальним за структурою. На кожному уроці дається учням час для роздуму, переживання, вибору позиції й обов’язково словесного звучання своїх думок. 

         Отже, одне з правил педагога: намагатись ввести дидактичне завдання у коло інтересів того, хто навчається.( З книги Ходанич Л.П., Гнаткович Т.Д., Андрела Л.В. «Урок як форма організації навчання рідної мови: Навчально-методичний посібник для вчителів-словесників» ). Для цього необхідно добре знати бажання, потреби вікової категорії учнів у цілому і кожного окремо. На сучасних уроках літератури повинні переважати колективні форми роботи. Ще Л. Виготський твердив, що в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно.

«Асоціативний кущ»

Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так у 7 класі під час вивчення твору А. Чайковського «За сестрою», учнів «одягають» головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ

Метод «асоціативного куща» раціонально використовувати на уроках зв’язного мовлення, виразного читання.

«Ажурна пилка»

Створюються «домашні» та «експертні» групи. Готується матеріал для  «домашньої» групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку школярів об’єднують у «домашні» групи, а потім створюються «експертні». Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній «експертній» - однакові. Далі дається завдання «домашнім» групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи «домашніх» груп пропонується учням розійтися по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується школярам повернутися «додому». Кожний має поділитися інформацією, отриманою в «експертній» групі. Завдання «домашніх» груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.

       Заключний етап – презентація у вигляді схем, таблиць, графіків або малюнків.

ТЕМА .  Наш земляк - Карло Копинець. Ознайомлення із життям і творчістю поета.

І. Мотивація навчальної діяльності, створення ситуації (розпочинають учні заздалегідь підготовленою   інсценізацією) «У кутку сидить мати, вишиває сорочку і тихенько співає українську народну пісню «Ой чий то кінь стоїть». Заходить хлопчик, сідає поруч  з нею і підспівує» Змістом інсценізації ознайомлюю учнів з дитячими роками малого Карла Копинця

ІІ. Актуалізацію опорних знань учнів проводжу застосуванням інтерактивного методу  «Мікрофон»                                                                       1.Творчість яких письменників ми вивчаємо на уроках літератури рідного краю?                                                                                                       2. Яких письменників Закарпаття ви знаєте?                                                                                 

3.З ким з цих письменників ви знайомі особисто?                                                                                             

4.Творчість кого з  письмеників Закарпаття вам найбільше подобається?                                                                                                                 5.Чим саме?

ІІІ. Обмін необхідною інформацією про життевий і творчий шлях Карла Копинця.  Інтерактивна частина проводиться  шляхом застосування  технології   «Ажурна пилка». Пропоную   порядок роботи: 
  Пригад уємо хто до якої групи належить. Кожний отримує   картку червоного, синього, зеленого або жовтого кольору з номером своєї «домашньої» групи (1 хвилина);                                                                                                                                                                                                         
Учитель.      На попередньому уроці літератури рідного краю  клас був поділений у «домашні»  групи, кожна група отримала завдання:

1-а група. Написати коротку біографію Карла Копинця.                                       

2-а група.  Звернути увагу на творчий доробок Карла Копинця.                                                                                                             

3-а група. Назви книг  Карла Копинця та їх роки виходу у світ.                            

  4-а група.Зробити   аналіз поезій   Карла  Копинця (дослідження  тематики,  ідеї  та   художніх засобів у його поезії)

  Продовжуємо роботу   в «експертних» групах. (8 хвилин);

 повернення в «домашнi» групи. Кожен дiлиться iнформацією отриманою  в   «експертних» групах. Iнформацiя узагальнюється. Учасники допомагають один одному з’ясувати незрозумiлi моменти. Робота за схемою

ІV. Художній аналіз поезії Карла Копинця («Робота в малих групах»)

І-а група працює над аналізом вірша «Україні» із збірки «Спалахи роси».                                                                                          

ІІ-а група«Зелені акорди» із збірки  «На пагорбі літа».     

 ІІІ-а група  «Дикі маки» із збірки «Проліски з-під вій»

  ІV-а група вірш «Вертайся частіше в отчий дім» із збірки «На пагорбі літа»

     V. Закріплення знань, умінь та навичок.  Закріплення матеріалу отриманого у «експертних»  групах («Робота в парах».) Учні отримують картки з запитаннями, у парах (правий і лівий варіанти задають запитання одне одному)  називають правильний   варіант   відповіді. Наприклад:

Рiк народження Карла Копинця:
а) 19З7 р;
б)1940 р;
в)1905 р.
Яка з цих  збiрок належить Карлу Копинцю?
а) «Споглядання вiчностi»;
б) «З весною у серцi»;
в)«Гори говорять».
Остання зб
iрка Карла Копинця вийшла у:
а) 1996
р;
б)
I99З  р;
в)1950
р.
Мати Карла Копинця    любила:
а)вишивати;
б)плести  крючком;
в)розважатися.
        

Тема.     Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна,  весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця»

     Урок розпочинається невеликою літературно-музичною композицією. Заздалегідь підготовлені учні-артисти показують фрагмент «Свята весни». Їхні глядачі-однокласники працюють у групах. На основі побаченого учні потім дають відповіді на запитання.

Українознавці

-         Коли в Україні відзначали прихід весни?

-         Як це відбувалося?

-         Які обряди дійшли до наших днів?

Літературознавці

-         Які пісні, на вашу думку, називаються веснянками?

-         Як ще їх називали?

-         Які особливості веснянок ви помітили?

-         З якою метою повторюються деякі рядки?

Мистецтвознавці

-         Хто з учнів найкраще передав емоції, почуття, пов’язані з приходом весни?

-         Оцініть артистів.

Отже, виходячи з власного досвіду, можу зробити висновок, що використання на уроках української мови в   6 класі окремих інтерактивних технологій та ігрових завдань дійсно підвищують рівень пізнавальної діяльності та мотивації учнів, зацікавлюють їх, що сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт,а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості, шляхом самостійної роботи думки.

Під час вивчення розділу "Повторення, узагальнення та поглиблення

вивченого в 5 класі" шестикласники повинні пригадати, а інколи і вивчити  будову словосполучення, речення, будувати речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення, із простого речення будувати складне. Щоб учні виявили бажання це все знати і розуміти на допомогу приходять саме інтерактивні методи , коли слабші учні стараються, працюючи у групах, не підвести своїх одногрупників.

Тема . Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення.  Однорідні члени речення

-         Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожного з вас, заохочую учнів до роботи, - адже подібне формулювання ми мали на попередньому уроці». Далі прошу учнів, скористатись формулою «Сьогоднішній урок  допоможе мені...», висловлювати мету заняття використовуючи метод «Мікрофон».

-                  Інтерактивну технологію «Мікрофон» найчастіше використовую на етапі мотивації навчальної діяльності чи для актуалізації знань. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми. Наступні елементи уроку організовую застосуванням різних групових методів.

Робота в парах. Спільне виконання завдань (обмін думками, спільні висновки).

Завдання. Прочитати речення. Виділити словосполучення, визначити головна й залежне слово, члени речення. Добре слово варте задатку. Дружи з розумним – не будеш дурнем. Знання роблять життя кращим. Розум – скарб людини.

Самостійна робота.

Відновити тексти, доповнюючи речення однорідними членами. Накреслити схеми речень з узагальнювальними словами. У чудових українських піснях, ..., ... зустрічаємо слова з пестливими, зменшувальними суфіксами. Це створює атмосферу доброзичливості й ... . Українську мову шанують у світі. Твори наших письменників перекладено в багатьох країнах ..., ..., ... .

-         Однорідні члени речення підкреслити.

-         Якою частиною мови вони виражені?

-         З’ясувати позицію однорідних членів стосовно пояснюваних ними слів.

«Мозкова атака».

Учні висловлюють думки щодо вживання розділових знаків у виписаних реченнях.

ІV. Змістово-пошуковий блок.

Ігровий пошук «Вірю-не вірю».

Учні повинні погодитися із твердженням учителя або спростувати.

До словосполучень належать поєднання таких слів:

- підмет + присудок;

-   повнозначне слово + повнозначне слово;

-     службове слово + повнозначне слово;

-       повнозначне слово = повнозначне слово (зєднані сурядним звязком)

VIIРефлексія.· Як ви почувалися на уроці?

· Що винесете з уроку?

· Який вид роботи був найбільш вдалим?

Тема  «Звертання».   

Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит.

1 група – графічний самодиктант

Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.

2 група – Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.

Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять…

 

"Матінко моя!..- кричить Дмитрик.- Матінко!"

 

Язиче, язиче, лихо тебе кличе.

 

Ой дівчино, шумить гай…

 

Цвіти, розвивайся, Україно!

       

Ану, діти, до роботи.

 

1.     Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!

2.     Засмійся Матвійку дам копійку.

3.     Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?

4.     Не плач не журися молодий козаче.

5.     Спи ж ти малесенький  пізній -бо час…

6.     Ой і не стелися хрещатий барвінку.

3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаю вже заповнену таблицю)

Неправильно

 

Правильно  

 

Петенька, йди сюди!

Петрику (Петрусю ),  підійди сюди!

Ой ти,  мій котик!

Ой  ти, мій котику!

 

Андрюшка, відкрий очі –вже  

Андрійку, розплющ очі - вже ранок!

ранок!

 

 

 

Анічка, поділи грушу пополам!

Ганнусю, поділи грушку навпіл!

Ох ти ж, моя  куколка!

Ох ти ж , моя лялечко!

 

Дєвочкu, осторожно!

Дівчатка, обережно!

 

Пробач мене, дедушка, умоляю!

Пробач мені, дідусю, благаю!

Шофер , притормозіть, будь

Пане водій, пригальмуйте, будь

ласка!

ласка!

 

 

Будьте добрі, дядя, подвинь-

Будь ласка (прошу Вас), будьте до-

тесь!

брі, посуньтеся!

 

 

Агов, юначе, до котрої години пра-

Вибіркова робота

 Прочитати народні вислови. І група - виписати ті, що сформульовані у вигляді простих

речень, ІІ група - у вигляді складних. Підкреслити гра­матичні основи.

1) Коли сам не знаєш, то й язиком не плети. 2) Людина славна не словами, а ділами. 3) Про людей судять не по словах, а по ділах. 4) Тоді слова твої срібло, коли діло — золото. 5) Усіх слухай, а найбільше надійся на власний розум. 6) Хто і говорить, той мало робить. 7) Цінуй людей за ділами, а не за словами. 8) Швидко   слово мовиться, та не швидко діло робиться    (Нар. творчість).

Робота в мікрогрупах.

Як ви розумієте вислів «Ніщо не приносить людині  стільки зла, як її язик? Свої міркування оформити письмово, наводячи  приклади із власного життя.

Творче моделювання  мовних одиниць відповідно до завдання

    Використовуючи вислови відомих українських митців слова, скласти й записати речення з прямою мовою. Замість крапок уставити потрібні за змістом дієслова. Пояснити розділові знаки.

1) Все в тобі з’єдналося, злилося — як і поміститися в одній! ... (В. Симоненко). 2) В народу немає скарбу більшого, як його мова ... (Ю. Мушкетик).

3)… Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки  камінь має (С. Воробкевич). 4) Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова ... (Панас Мирний). 5) ... Коли ти плекаєш слово, мов струна воно бринить (Д. Білоус). 6) ... Словесність — початок усіх наук. Вона — джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою (І. Цюпа).

Висновки

Отже,   інтерактивне навчання – така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно відзвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання.

Спілкуватись з учнем чи ученицею як із партнерами, не опускатись, а піднятися до рівня дитини – мета інтерактивних технологій навчання.

Ми з`ясували, що інтерактивні методи – це посилена педагогічна взаємодія учасників педагогічного процесу, інструментами і провідними ознаками якої є полілог, діалог, мисленнєва діяльність, смислотворчість, міжсуб’єктні відносини, сво­бода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія тощо.

Усі інтерактивні технології навчання поділяються на групи залежно від форми навчальної діяльності учнів.

Інтерактивні технології охоплюють чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, а також умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

    Виходячи з усього згаданого вище, слід зазначити важливість використання інтерактивної моделі навчально-виховного процесу, яка передбачає використання інтерактивних технологій для різних форм організації навчання.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати   навчання.

           Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії усіх учнів. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе відповідальність за результати навчання.

Література

1.            Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач О.С. Кравчина– К.: ЦІППО АПН України, 2003. – 32 с.;

2.            Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 - №7;

3.            Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2005. - № 34. - С. 22-24;

4. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. – 2004. - № 3/4. – С. 229-232;

5.   Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). - 2000. - №8. - С.7-8;

6.   Кремень В. Освіта повинна готувати справжніх фахівців і свідомих патріотів // Освіта України. – № 5, 18 січня 2005. – С. 2-3.

7.   Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. енциклопедія, 1995.

8.   Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – №16-17 (88-89). –128 с 9.   Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

10 .   Симоненко Н.Є. Інтерактивні методи в гуманітарній освіті //Управління школою. – 2005. -  № 34. - С. 18-21;

11.     Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4 (14-15). – С. 71-74;

Подобається